Featured Posts

[новини][feat1]
Seo Services

ЦПД та СБУ оприлюднили списки «безпечних» та «небезпечних» Telegram-каналів


ЦПД та кібердепартамент СБУ оприлюднили списки «безпечних» та «небезпечних» Telegram-каналів.

Cписок безпечних каналів отримання інформації

Центр протидії дезінформації спільно з Кібердепартаментом СБУ створили списки безпечних каналів отримання інформації та виявили мережі інструментів поширення ворожої дезінформації

Список інструментів поширення ворожої дезінформації

Центр протидії дезінформації спільно з Кібердепартаментом СБУ виявили мережі інструментів поширення ворожої дезінформації


ЦПД та СБУ оприлюднили списки «безпечних» та «небезпечних» Telegram-каналів ЦПД та СБУ оприлюднили списки «безпечних» та «небезпечних» Telegram-каналів Reviewed by новини2 on 15:42 Rating: 5

«Колізія 20 травня»: що буде з президентом після закінчення п’яти років на посаді. Відповідь ЦВК



З моменту інавгурації Володимира Зеленського 20 травня минає п'ять років. Центрвиборчком пояснив, що буде далі

На тлі драматичних новин з фронту і очевидної розгубленості Заходу навколо питання, як зупинити зухвалого Путіна, в Україні на перший план виходять внутрішньо політичні питання. Після того, як відставка головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного швидко зійшла з перших шпальт, на горизонті з'явилася нова тема. Вона провокуватиме дискусії значно довше.

Мова про завершення терміну конституційних повноважень верховного головнокомандувача – президента Володимира Зеленського. І з наближенням «дати Ч» – 20 травня, коли минає його п'ятирічний термін з дня інавгурації, розмови щодо легітимності голови держави як зсередини, так і зовні країни будуть тільки посилюватися. Спекуляції на цю тему зараз точно не на часі, але президентська команда чи то не мала часу, чи то не вважала це за проблему, але не зробила нічого, аби їх уникнути. Що ж може очікувати Україну вже рівно за три місяці?

«Цар несправжній?!»

Із ситуацією, коли жодних виборів в умовах воєнного стану в Україні не слід чекати, змирилися, здається, всі. Голоси проти такого порядку речей лунають хіба що від політичних фриків, на кшталт Олексія Арестовича, та політтехнологів, які втрачають «хватку» та виборчі бюджети. Утім, за відсутності виборів за кілька місяців може настати юридично-політична колізія: термін перебування президента на посаді вичерпується, а новий президент досі не обраний.

Варто нагадати, що фактичну таку саму колізію Україна вже пережила з парламентом, але він і досі працює попри те, що через війну перебирає строк своїх повноважень.

Логіка воєнного стану передбачає також і те, що й Верховний головнокомандувач за таких обставин є персоною недоторканою. 11 стаття закону «Про правовий режим воєнного стану» недвозначно стверджує: «У разі закінчення строку повноважень президента України під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного президента України, обраного після скасування воєнного стану». Тим більше, що Зеленський досі є найбільш популярним політиком країни та зберігає найвищий рейтинг довіри (рейтинги Залужного, який багаторазово заявляв, що політика його не цікавить, – окрема тема).

Тож на Банковій виходять з того, що по завершенню п'яти років, які відміряні будь-якому президенту Конституцією, його повноваження під час війни автоматично продовжуються до наступних виборів. Коли вони відбудуться – нині невідомо. Сам голова держави ще влітку минулого року обіцяв балотуватися повторно, якщо на момент виборів триватиме війна: «Якщо буде тривати війна, і якщо вибори будуть відбуватись, я ніколи в своєму житті не кину свою державу. Тому що я є гарантом Конституції, і я її захищаю у будь-якому випадку». Коли Зеленський це казав, ще існувала гіпотетична можливість провести президентські вибори вчасно, але ця опція вже втрачена.

І тепер та сама Конституція, на яку посилається її гарант, ставить його у двояку ситуацію. Основний Закон не містить норми, що повноваження президента автоматично продовжуються, якщо діє режим воєнного стану. Це особливо контрастує з пролонгацією повноважень парламенту, про яку прямо йдеться у ст. 83 Конституції: «У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану».

Щодо президента ж зазначено: «Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років» (ст. 103).

Ті, хто чіпляється за цю юридичну казуїстику, вважають, що після закінчення зазначеного в Конституції терміну крісло діючого президента перетворюється у гарбуз, і повноваження начебто має виконувати голова Верховної Ради як органу, що зберігає свою легітимність. Такої теорії, наприклад, дотримується колишній голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Він у прямому сенсі ображений на колишніх соратників зі «Слуги народу», які спочатку довірили йому, а потім й позбавили такої високої посади.

Вимогу до президента скласти повноваження у травні і передати їх спікеру екссоратник Зеленського висловив, до речі, в ефірі «5 каналу», який належить іншому записному опозиціонеру – Петру Порошенку. Фан-клуб п'ятого президента також потихеньку починає хитати тему «Дивіться – цар несправжній!». Так, під час мітингу проти відставки Залужного відкрито підіймалася тема нелегітимності Зеленського вже з кінця весни. Поки це лише пробні кулі, але можна не сумніватися, що тема отримає подальшу розкрутку і з боку внутрішніх опонентів президента, і з боку Кремля. Більш того, російська пропаганда, схиблена на наративах «переворотів», «хунти» та нелегітимності української влади, вже активно взяла її у розробку.

Конституційний суд «розрулить»?

Противники логіки «нелегітимності» та спроб «хитати човен» посилаються на принцип безперервності влади, який закладений в Конституції. А також вказують на ст. 108 Основного Закону, яка визначає, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного наступника. До того ж, перехід повноважень президента до спікера, ця схема також закидається для обговорення в маси, можливий у разі дострокового припинення повноважень глави держави. Подібний прецедент мав місце у 2014 році, коли з країни втік Віктор Янукович, але зараз ситуація геть інша – Зеленський нікуди втікати не збирається, як і складати добровільно свої повноваження. Також, якщо посилатися на історичні прецеденти, можна згадати досвід інших експрезидентів (Леонід Кучма, Віктор Ющенко), які проводили в кріслі трохи більше п'яти років.

Власне, для пояснення таких різночитань існує багатостраждальний Конституційний суд, який міг би поставити крапку в усіх інсинуаціях. Проте туди з проханням дати таке роз'яснення поки ніхто навіть не звертався.

Без вердикту суду лишається тільки порівнювати різноманітні приватні трактування закону. Так, експерт-конституціоналіст Андрій Магера вважає, що, з точки зору безперервності здійснення влади, країна не може опинитися в ситуації владного вакууму. І, як і Веніславський, посилається на статтю 108 Конституції. «Звідси можна зробити висновок, що йдеться не тільки про право, а й про обов'язок президента виконувати свої повноваження, зокрема, після спливу п'ятирічного строку, – впевнений Магера, але вказує на один психологічний нюанс. – Питання в іншому: з політичної точки зору, президент матиме вигляд «кривої качки». Найкраще, що можна було б зробити в цій ситуації, – отримати офіційне тлумачення Конституційного суду відносно окремих статей Конституції в частині здійснення повноважень президента під час дії воєнного стану. І від цього вже відштовхуватися. Але у нас нема не те, що такого тлумачення, а й офіційного подання до Конституційного суду. Таке враження, що звертатися будуть тільки тоді, коли півень дзьобне в одну точку. А без цього судового висновку кожен має право на свою позицію».

Що думає опозиція

Навіть у парламентській опозиції до «колізії 20 травня» переважно однозначне ставлення. Наприклад, нардеп від «Голосу» юрист Андрій Осадчук вважає, що жодних різночитань взагалі нема. Парламентар вказує на той самий принцип безперервності влади, закладений в Конституції. «Більш того – чим активніше ми будемо ставити під сумнів легітимність тієї чи іншої гілки влади чи органу в Україні, тим більше будемо лити воду на млин московської пропаганди про «кієвскій рєжим», який після «перевороту» 2014 року захопив владу», – застерігає Осадчук.

Заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв зі свого боку згадує про консенсус, якого парламентські сили досягли, підписавши спільний документ під час так званого «Діалогу Мане». Своїми підписами вони фактично визнали неможливість проведення виборів під час воєнного стану та, за трактуванням соратника Юлії Тимошенко, фактично благословили правління Зеленського до обрання нового президента.

Депутатські фракції та групи в листопаді минулого року підписали документ, яким засвідчується проведення президентських та парламентських виборів лише по завершенню воєнного стану
Депутатські фракції та групи в листопаді минулого року підписали документ, яким засвідчується проведення президентських та парламентських виборів лише по завершенню воєнного стану
фото з відкритих джерел

«Думаю, що всі питання всередині країни зняті консенсусом тих політичних сил, які погодились на те, що ніяких виборів під час війни не може бути. Причому вони свідомо йшли на це, абсолютно розуміючи, які є конституційні загрози. І хотів би нагадати, що під час політичних консультацій в рамках «діалогів Моне» активну участь брали представники Європейського Союзу і США, – каже Соболєв, натякаючи, що на Заході не заперечують проти автоматичного подовження каденції Зеленського. – Без сумніву – завжди знайдуться політики, які будуть на цьому грати, але не думаю, що це буде визначальним фактором, який формуватиме українську політику».

Соболєв впевнений, що мусувати питання нелегітимності президента не буде не тільки «Батьківщина», а й всі, хто підписував цю декларацію і взяв на себе відповідні внутрішньополітичні зобов'язання. А за наявності такого політичного консенсусу навіть не таким необхідним є рішення Конституційного суду.

Якщо Соболєв посилається на «джентльменські домовленості», то його колега Володимир Ар'єв з «Європейської солідарності» про них вже не згадує, але говорить про рішення Конституційного суду від 15 травня 2014 року у справі №1-19/2014. Тоді 101 народний депутат звертався до конституційних суддів з проханням розтлумачити, на який термін обирається президент на позачергових виборах.

Суд дав відповідь, що рівно на п'ять років незалежно від черговості виборів.

«Однозначно те, що після 20 травня 2024 року президент України, стає виконувачем обов'язків президента, – так вважає соратник Порошенка. – А от чи він залишається легітимним з огляду на вищезгадане рішення Конституційного суду, – це і є головне питання». Але Ар'єв визнає: не політики мають в даному разі давати свою трактовку.

Варто також зазначити, що це звернення 101 народного депутата 10 років тому не піднімало питання легітимності президента після закінчення терміну повноважень в умовах воєнного стану відповідно, рішення Конституційного суду від 15 травня 2014 року щонайменше потребує уточнень з огляду на сьогоднішні реалії. Відповідно, прояснити ситуацію, що відбувається з посадою президента, починаючи з 20 травня 2024 року, знову мав би Конституційний суд.

На фоні мусування таких розмов вже з'явилися цікаві конспірологічні теорії на кшталт того, що Зеленський береже для себе… посаду прем'єр-міністра, яку посяде після 20 травня. І продовжить керувати країною разом з «ручним» головою Верховної Ради (не обов'язково Русланом Стефанчуком). Адже лишатися на чолі уряду за лояльного парламенту, як показує приклад рекордсмена Дениса Шмигаля, можна необмежену кількість часу.

Поки ж тракутвання Конституційного суду немає, інші офіційні органи також воліють цю делікатну тему оминати. Утім, «Главкому» вперше вдалося отримати позицію Центральної виборчої комісії. Хоча ЦВК і не є у цій історії «останньою інстанцією», але його позиція вартує, щонайменше, уваги. 

ЦВК наводить аргументи на користь безперервності здійснення влади, виконання президентом повноважень до вступу на посаду його наступника та відсутність наразі підстав говорити про можливу передачу президентських функцій до голови Верховної Ради.

Окремо голова комісії Олег Діденко зауважив, що в умовах відсічі та стримування Україною збройної агресії ворог застосовує різні способи розпалювання ворожнечі всередині країни та підриву довіри до влади. І тему «20 травня» можуть також використати як привід.

Тож що поки маємо на шальках терезів? З одного боку, це непрямі норми Конституції та законодавства, умовно парламентську солідарність політичних сил та рівень народної довіри. З іншого – відсутність офіційного трактування та спроби росіян чи інших зацікавлених сил використати юридичну невизначеність статусу глави держави після завершення терміну каденції для вирішення свої власних задач.

Та все ж, головне, щоб в пориві захоплення цією казуїстикою і її трактуваннями ми не забули, що в країні війна. І випробовування легітимністю – точно не головне випробовування для держави.

Павло Вуєць, Віталій Тараненко, «Главком»


«Колізія 20 травня»: що буде з президентом після закінчення п’яти років на посаді. Відповідь ЦВК «Колізія 20 травня»: що буде з президентом після закінчення п’яти років на посаді. Відповідь ЦВК Reviewed by новини2 on 13:27 Rating: 5

Росіяни вже серйозно хвилюються за свої заводи і не вірять офіційним повідомленням


Сьогодні вранці наші БПЛА атакували розташований у Волгоградській області НПЗ "Лукойл-Волгограднафтопереробка" (колишній Волгоградський НПЗ), який є найбільшим виробником нафтопродуктів у Південному федеральному окрузі.

Унаслідок удару на підприємстві виникла пожежа, на піку загоряння її площа становила 300 кв. метрів. Наразі, за даними регіонального МНС, пожежу ліквідовано, жертв немає.

Губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров і Міноборони заявили, що всі БПЛА, які атакували регіон, були знищені, пожежа сталася після падіння збитого дрона на території заводу.

Це вже не перша атака українських безпілотників по альтернативному НПЗ:

- 31 січня дрони ЗСУ знищили в Нижегородській області, недалеко від НПЗ "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез" (Кстовський НПЗ);

- 29 січня 4 дрони-камікадзе намагалися атакувати нафтопереробний завод (НПЗ) "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі;

- 24 січня був атакований НПЗ "Роснефть" у Туапсе в Краснодарському краї;

- 22 січня удари українських дронів спричинили пожежу на терміналі "Новатека" в порту Усть-Луга Ленінградської області.

Крім того, ЗСУ постійно намагається атакувати російські нафтобази - як у прикордонних районах, так і на території рф.

 На думку експертів, у розрахунку на досяжність українських БПЛА (якщо рахувати по Усть-Луге) під удар підпадає щонайменше 18 російських НПЗ загальною потужністю переробки 170 млн тон на рік – це більше половини російської нафтопереробки.

Кожна доба простою з них - мільйони доларів збитків, відшкодовувати які нікому і нічим. Зупинки НПЗ скорочують дефіцит палива - як усередині країни, так і для експортерів, що призводить до зростання цін. Однак ще болючішою для неї є загроза дефіциту пального, яка може завадити діям російських військ у зоні СВО, а також поставить під загрозу посівну, до якої вже активно готуються російські аграрії.

Судячи з усього, кількість ударів по російських об'єктах ПЕК буде тільки збільшуватися і росія ніяк не зможе боротися з цим, судячи  по роботі їх  ППО.

 

Росіяни вже серйозно хвилюються за свої заводи і не вірять офіційним повідомленням Росіяни вже серйозно хвилюються за свої заводи і не вірять офіційним повідомленням Reviewed by новини2 on 21:19 Rating: 5

Сейм Польщі позбавив імунітету депутата-українофоба Гжегожа Брауна

Сейм Польщі позбавив імунітету депутата-українофоба Гжегожа Брауна
Депутатові інкримінують заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості, пошкодження майна, наклеп та образу на релігійному ґрунті

Сейм Польщі на своєму засіданні у середу, 17 січня, зняв недоторканність зі скандального депутата-українофоба від ультраправої партії «Конфедерація» Гжегожа Брауна. Відповідне рішення польські депутати ухвалили у відповідь на клопотання прокуратури Польщі, інформує RMF 24.

Як повідомляється, напередодні регламентний комітет парламенту дав позитивний висновок щодо клопотання прокуратури про зняття імунітету з Брауна. Клопотання налічує сім актів, за які Брауна хочуть притягти до відповідальності. Серед них, зокрема, згадується інцидент 12 грудня минулого року, коли депутат в будівлі Сейму загасив вогнегасником ханукальні свічки.

ВІДЕО ДНЯ

Брауну також інкримінують публічну образу групи людей через релігійну приналежність та образу об'єкта релігійного культу; посягання на тілесну недоторканність жінки, яка намагалася перешкодити його діям; а також заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Згадуються також пошкодження політиком «Конфедерації» майна Німецького історичного інституту та порушення недоторканості тіла й наклеп на керівника Інституту кардіології у Варшаві в березні 2022 року.

Сам Браун під час засідання комітету заявив, що висунуті проти нього звинувачення містять очевидні інсинуації, які не відповідають дійсності. За його словами, матеріали заяви містять вигадані цитати, а деяких інкримінованих йому дій взагалі не було.

Зазначимо, що зняття недоторканності необхідне для висунення Брауну звинувачення та направлення обвинувального акта до суду.

Раніше через дії Брауна його партія «Конфедерація» призупинила членство політика у фракції, а етичний комітет Сейму мав намір оголосити йому догану.

Гжегож Браун, один з лідерів «Конфедерації», відомий своїми різкими висловами в бік України. Він закликав «зупинити бандеризацію Польщі», а також заявив, що «нас не будуть вчити історії німці та євреї». «Конфедерація» – антиєвропейська та антиукраїнська партія, яка стоїть за блокадою українського кордону. До повномасштабного вторгнення він неодноразово шкодував через погіршення польсько-російських відносин, а у січні 2022 року був єдиним депутатом Сейму, який не голосував за резолюцію з закликом до ЄС та НАТО допомогти Україні. його часто цитують російські ЗМІ

На початку 2023 року Гжегож Браун спровокував скандал, коли забрав з Краківського суду ялинку з символікою ЄС та українським прапором. Разом із ще одним радикальним польським активістом вони демонстративно лаючись винесли ялинку із будівлі, скидаючи дорогою з неї прикраси, і викинули її на смітник.


https://zaxid.net/news/

Сейм Польщі позбавив імунітету депутата-українофоба Гжегожа Брауна Сейм Польщі позбавив імунітету депутата-українофоба Гжегожа Брауна Reviewed by новини2 on 17:02 Rating: 5

Поляки передали Львівщині гуманітарну допомогу на 5,6 млн гривень


Обладнання, призначене для закладів охорони здоров'я, освіти та культури, вже доставили за призначенням – завдяки допомозі Релігійної Місії «Карітас-Спес» Львівської Архідієцезії РКЦ

Генератори, електричні обігрівачі, дефібрилятори, спорядження для військових загальною вартістю понад 600 тисяч злотих (5,6 млн гривень) передали вчора, 17 січня, нашій області від Жешувської агенції регіонального розвитку.

Про це пише Четверта студія з посиланням на пресслужбу ЛОВА.

В рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща-Україна» 2014 – 2020 агенція реалізує проєкт «Підкарпатський інкубатор підтримки українських ініціатив», допомагаючи українцям в часі війни. Гуманітарну допомогу надали спільно із маршалківством Підкарпатським.

«Допомога від польських колег дуже суттєва, – розповіла директорка департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва ЛОВА Ірина Бутинець. – Це зокрема 37 генераторів, 50 електричних обігрівачів, 10 дефібриляторів, а також тактичні пошукові ліхтарі, шлакові мотопомпи, термоактивний одяг та п'ять дронів. Ми вдячні Жешувській агенції за сталу підтримку, вона дає відчуття сили спільності і солідарності в найважчі часи».

Обладнання, призначене для закладів охорони здоров'я, освіти та культури, вже доставили за призначенням – завдяки допомозі Релігійної Місії «Карітас-Спес» Львівської Архідієцезії РКЦ.

Генератори отримали лікарні в Новояворівську, Стрию, Бориславі, Жовкві, школи, ліцеї, училища у Львові, Борині, Червонограді, Дрогобичі, Добротворі, Судовій Вишні, Стрию, Самборі, а також Львівська національна філармонія, обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму, обласний музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича, Львівський музей історії релігії.

Обігрівачі також передали медичним, навчальним та культурним закладам у Львові та області.

Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф отримав дефібрилятори та медичні рюкзаки.

Військове спорядження передадуть у зону бойових дій. Дрони – на Харківський, ⁠Краматорський, Авдіївський напрямки, інше спорядження – 25 пошукових ліхтарів, 4 мотопомпи та 42 комплекти термоактивного одягу – на Запорізький напрямок.

https://4studio.com.ua/galereya/polyaky-peredaly-lvivshhyni-gumanitarnu-dopomogu-na-5-6-mln-gryven/

Поляки передали Львівщині гуманітарну допомогу на 5,6 млн гривень Поляки передали Львівщині гуманітарну допомогу на 5,6 млн гривень Reviewed by новини2 on 16:49 Rating: 5

ДБР заявило, що бізнесмен Мазепа - організатор схеми відчуження земель Київської ГЕС

 


18 січня працівники ДБР спільно з Нацполіцією під час спроби виїзду за кордон затримали бізнесмена Ігоря Мазепу, який є організатором схеми протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС

Про це повідомляє ДБР.

Окрім засновника інвестиційної компанії Concorde Capital Мазепи, який є організатором злочинної схеми, також в різних регіонах України затримані ще три учасники злочинної організації, у тому числі брат організатора.

Фігуранти затримані на підставі статті 208 КПК України.

29 листопада 2023 року ДБР спільно з Нацполіцією України викрили та затримали учасників злочинної організації, які протиправно заволоділи понад 7 га землі, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС.

До злочинної організації входило майже два десятки фігурантів, зазначають правоохоронці. Серед них відомі інвестори у сфері будівництва елітного житла, їхні помічники, юристи, архітектори, землевпорядники, інші кваліфіковані спеціалісти та представники держорганів.

"Вони діяли в інтересах декількох забудовників. Використовуючи прогалини у правовому статусі ділянок, організатори через корупційні зв’язки у держорганах оформлювали їх як землі сільгосппризначення, що дозволяло виділяти ці ділянки громадянам України", - пояснили в ДБР.

Натомість інші учасники підшукували через соціальні мережі "підставних осіб", які за гроші погоджувались підписати документи щодо виділення їм землі у приватну власність. Більшість з них були студентами столичних навчальних закладів, які були введені в оману та погодилися на пропозицію через скрутне матеріальне становище, зазначили у бюро.

За даними слідства, надалі виконавці від імені "підставних осіб" підписували низку документів для оформлення права власності на земельні ділянки. Потім вони "перепродавали" землю представникам відомих на Київщині забудовників елітної нерухомості, які й замовили та профінансували незаконну схему.

За такою схемою протягом 2020-2021 років організатори та учасники злочинної організації заволоділи землями державної власності, які віднесені до земель водного фонду, та розташовані на гідроспорудах стратегічної Київської ГЕС.

Правоохоронці заявляють, що реалізації злочинної схеми сприяли дії окремих посадовців органів Держгеокадастру, які перевищили свої службові повноваження під час прийняття рішень, щодо виділення земельних ділянок.

У листопаді 2023 року було повідомлено 8 підозр за статтями 255 (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), 233 (Незаконна приватизація державного, комунального майна), 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) КК України.

Учасникам злочинної організації загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.

В інвесткомпанії Мазепи прокоментували затримання

Пресслужба компанії Concorde Capital заявила, що затримання Мазепи пов’язане з його публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на власників українського бізнесу.

"Маємо справу з найбільшим ударом по інвестиційному ринку України за всю історію Незалежності. Сьогодні засновник Concorde Capital Ігор Мазепа був затриманий працівниками ДБР та поліції. Силовики діяли протизаконно та агресивно, допустили всі можливі процесуальні порушення в ході серії обшуків: не допустили адвокатів, вилучали всі без розбору документи і особисті кошти працівників компанії, обшукали офіс компанії без ухвали суду та з виламуванням дверей. Компанія вже готує звернення до керівництва держави щодо тиску на компанію та знищення силовиками інвестиційного клімату в Україні. Це звернення планують підписати власники сотень великих бюджетоутворювальних українських компаній. Питання по тиску на Ігоря Мазепу починає вже виходити далеко за межі слідчих дій, розпочатих правоохоронцями, як тільки Ігор Мазепа не побоявся заявити на всю країну про корумпованість силових структур та про створення антирейтингу недобросовісних правоохоронців", - заявили в Concorde Capital.

У компанії заявили, що при інкримінованих Мазепі збитках у 7 млн грн встановили заставу 700 млн, а його брату 500 млн.

"Зауважуємо, що затримали власника котеджного містечка, а не когось з держслужбовців, який нібито виділяв землю не за законом", - додали в Concorde Capital.

Заява Мазепи

Бізнесмен прокоментував три пункти у справі, відкинувши версію присутності "російського сліду" в його діяльності, заявивши, що він не виділяв нікому жодних земельних ділянок, а також обурився розміром застави, яку просять прокурори. 

"По суті справи. Перше, із "російського сліду" в цій справі – хіба що деякі російські слова, які я почув при затриманні. Але то на їх совісті. 
Друге, підозра стосується виділення якоїсь земельної ділянки на 2,4 га. Хтось там порахував, що ця операція завдала збитків державі на 7 мільйонів гривень. Кажуть, виділили з порушенням законодавства. Чому прийшли до мене – не ясно, бо я нікому ніяких державних ділянок не виділяв. Відповіді на питання, чи затримали тих, хто виділяв, я не отримав.
Третє, прокурори просять як запобіжний захід для мене заставу в розмірі 700 млн грн. Не 700 грн, не 700 тис. грн, а 700 млн грн. І ще 500 млн грн за мого брата. Тобто, як мінімум 1,2 млрд грн за справу, де нібито збитки становлять 7 млн грн", - написав Мазепа у фейсбук.

Фото: https://t.me/UA_National_Police


Фото: https://t.me/UA_National_Police

Довідково. Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
ДБР заявило, що бізнесмен Мазепа - організатор схеми відчуження земель Київської ГЕС ДБР заявило, що бізнесмен Мазепа - організатор схеми відчуження земель Київської ГЕС Reviewed by новини2 on 15:24 Rating: 5
На платформі Blogger.