Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua
- україна та світ

Тварин з Франції передали харківському зоопарку

Пару суматранских орангутанів передали Харкову із зоопарку Ла Буасьер-дю-Доре (La Boissière du Doré, Франція).

Це один з найвідоміших в Європі приватних зоосадів по роботі з орангутангів. Самець Мажор, який жив там і помер у віці 50 років, вважався найстарішим в світі самцем цього виду.

Тепер в Харківському зоопарку живуть десятирічний самець з Франції на ім'я Жора і 29-річна Флора. Вони подолали понад 3 тис. Км в супроводі кіпера і оселилися в новому приміщенні - «Планеті мавп». Деякий час вони будуть адаптуватися до нових умов.

Як повідомили в прес-службі зоопарку, робітник з догляду за тваринами Симон Бребьон, який привіз Жору і Флору, зазначив комфортні умови в «Планеті мавп»: мавпам там комфортно, конструкції мобільні та розміщені на різній висоті, що дозволяє орангутангам активно рухатися і освоювати простір не тільки вшир, але і вгору.
Тварин з Франції передали харківському зоопарку Тварин з Франції передали харківському зоопарку Reviewed by Редактор ленты on 11:00 Rating: 5

Сергій Прескорнік: Життя це біг і плоггінг


Все більше харків'ян захоплюються новими віяннями моди на екологічний спосіб життя. Сьогодні ми поговоримо про плоггінг. Плоггінг - поєднання екологічного та фітнес рухів, основна ідея якого полягає в неквапливому бігу з прибиранням сміття вздовж свого маршруту пересування.

Про основи плоггінгу і про те, як він прийшов до реалізації цієї ідеї в Харкові Kharkiv.misto.in.ua вирішили поговорити з одним з аматорів цього виду проведення часу Сергієм Прескорніком.
Я маю вищу освіту в галузі керівництва персоналом, працюю керуючим барбер-шопом (перукарській салон для чоловіків). Бігаю я у себе на районі навколо Основ'янського озера. Народився в Харкові. Виріс в дитячому притулку на Нових Будинках. Я сирота, мати померла, коли я ще був немовлятком.

Спортом я почав займатися ще в дитячому притулку - вставав о шостій ранку і бігав по території. Продовжив займатися спортом і в виші, крім бігу, ще захоплювався боксом, велоспортом, авіамоделюванням і шахами.

Плоггінг - років зо два тому друзі скинули мені відео, де йшлося про те, як в Європі люди бігають з пакетами і збирають сміття. Тоді я посміявся і забув про цю тему.

Через деякий час, я почав готуватися до змагань по Trail. Трейл - легкоатлетична бігова дисципліна, яка передбачає біг по сильно пересіченій місцевості і бездоріжжю (трейл-крос) і яка проводиться в рамках різних ландшафтів (включаючи брудні дороги, лісові стежки, вузькі стежки) в природних умовах на відкритій місцевості (гори, пустелі, ліси , рівнини і т.д.), і там, де взагалі відсутні хороші дороги (бездоріжжя). Включає в себе елементи кросу та гірського бігу. Вона завойовує все більше і більше прихильників у всьому світі, особливо в США і Європі. У нас подібного роду змагання проводяться в Зміївському районі.

І ось я приступив до тренувань, вирішив використовувати такий тренувальний план - перший день я тренуюся, а на другий день мінімізую навантаження - тобто, відпочиваю і займаюся плоггінгом. Взагалі, у мене 528 день безперервного бігу.

Люди по різному реагують на мої заняття плоггінгом - деякі дивуються, деякі дратуються. Особливе "нерозуміння" проявляють "душевно відпочиваючі" компанії - "типу, бігають тут деякі, та ще, о жах - сміття збирають".

Зараз кількість прихильників плоггінга в Харкові зростає, все більше людей викладають в свої інстаграми результати своїх пробіжок на місцевості.
- розповів нам харківський плоггер Сергій Прескорнік.
Сергій Прескорнік

Автор: Олександр Кузьменко
Сергій Прескорнік: Життя це біг і плоггінг Сергій Прескорнік: Життя це біг і плоггінг Reviewed by Редактор on 10:35 Rating: 5

Харків'ян запрошують на фестиваль водного спорту та туризму

Фестиваль водного спорту та туризму «Kharkiv Water Fest» пройде 13 і 14 липня на території пляжно-розважального комплексу «Акважур» (вул. Героїв Праці, 2-а).

В рамках заходу відбудуться запливи на дошках, каяках і байдарках серед дітей і дорослих.

Крім того, на фестивалі будуть представлені різні моделі туристичних байдарок, які зможуть випробувати на воді всі бажаючі.

Також гостей заходу чекають конкурси на тему водного туризму, карнавал-маскарад, змагання на кращого кулінара та інше.

Початок заходу - о 8:00.


Харків'ян запрошують на фестиваль водного спорту та туризму Харків'ян запрошують на фестиваль водного спорту та туризму Reviewed by Редактор ленты on 15:00 Rating: 5

Сьогодні в Харкові - тепло і без опадів

Синоптики розповіли, якої погоди чекати сьогодні, 12 липня.

Як повідомили в Харківському регіональному центрі з гідрометеорології, у п'ятницю в місті - мінлива хмарність, вночі - без істотних опадів, вдень - без опадів, вітер - 5-10 м / с, температура повітря вночі - 11-13 градусів тепла, вдень - 23- 25.


Сьогодні в Харкові - тепло і без опадів Сьогодні в Харкові - тепло і без опадів Reviewed by Редактор ленты on 09:00 Rating: 5

В Одесі презентують харківський Фестиваль екранного мистецтва

Презентація Фестивалю екранного мистецтва і фотографії «Kharkiv international festival of arts and travel» відбудеться 16 липня в Одесі.

Захід пройде в рамках 10-го Міжнародного одеського кінофестивалю і професійної секції «Film Industry Office - 3rd Film, Tourism & Creative Industris Networking (Odesa 5t Summer Business Day)», повідомляють в міськраді Харкова.

Нагадаємо, Фестиваль екранного мистецтва і фотографії в цьому році пройшов в Харкові вперше. Захід відбувся 25-26 травня в рамках 11-го Міжнародного туристичного форуму «Харків: партнерство в туризмі», який щорічно організовує Департамент міжнародного співробітництва Харківської міської ради. До участі у фестивалі було прийнято 1 276 робіт з 102 країн світу, які змагалися в чотирьох номінаціях: «Роуд-муві», «Дрон-відео», «Тревел-документалістика» та «Фотомистецтво».

За словами організаторів, мета проекту - підтримка аудівізуальной мистецтв, які розкривають тему подорожей і популяризують туризм.

Під час презентації в Одесі будуть представлені роботи переможців фестивалю: Дзена Евстігнейкіна (Україна, фільм «Дякую», володар Гран-прі фестивалю), Александера Еттінгер (Німеччина, фільм «Feel Rhein-Neckar», переможець в номінації «Дрон-відео») , Ольги та Андрія Андрєєвих (Україна, фільм «Антарктика», переможець в номінації «Тревел-документалістика), а також дипломанта фестивалю Олександра Товстого (Україна, фільм« Exploring Odessacity »). Презентація відбудеться за підтримки Національної туристичної організації.
В Одесі презентують харківський Фестиваль екранного мистецтва В Одесі презентують харківський Фестиваль екранного мистецтва Reviewed by Редактор ленты on 18:15 Rating: 5

Харківські школярі завоювали срібло на Міжнародному турнірі юних фізиків

Церемонія нагородження відбудеться 12 липня у Варшаві.

Як повідомили в Департаменті науки і освіти ХОДА,
Україна на інтелектуальному змаганні представляла команда старшокласників харківського ліцею №161.

«Команда пройшла національний відбір на всеукраїнському турнірі юних фізиків. Учні завоювали право представляти нашу країну на міжнародній арені, - повідомили в Департаменті. - На міжнародному турнірі команда отримала срібло, а в загальному заліку цього року покращила минулорічний результат, піднявшись з 9-ї на 7-у позицію ».

Під час інтелектуального змагання учням запропонували вирішити 17 фізичних задач підвищеної складності та взяти участь в публічних «фізичних боях».


Харківські школярі завоювали срібло на Міжнародному турнірі юних фізиків Харківські школярі завоювали срібло на Міжнародному турнірі юних фізиків Reviewed by Редактор ленты on 17:02 Rating: 5

Лілія Гриневич: про нову українську школу та освітні права меншин - в Україні і не тільки



Як вже писали Kharkiv.misto.in.ua у Харкові пройшла П'ята національна освітня (не) конференція EdCamp Ukraine 2019. На неї завітала міністр освіти Лілія Гриневич, а
харківська журналістка Анна Старкова спеціально для нашого видання задала пані міністру кілька питань стосовно розвитку програми "Нової української школи" (далі скорочено - НУШ) та освіти етнічних меншин в Україні.

Комплектування класів НУШ


А: Усім відома формула забезпечення НУШ "держава - місцеві органи". Наказ Міносвіти від 13.02.2019 N 137 "Про затвердження Примірного переліку засобів навчання" органами місцевої влади вважається не обов'язковим до виконання, а лише рекомендаційним. Місто Харків (саме місто) нині забезпечене лише партами або комплектом техніки. На все місто у 2018/2019 н.р. придбано три інтерактивні дошки.

Чому міністерство не видало наказ з обов'язковим та рекомендованим забезпеченням і комплектацією класів?

ЛГ: Цей наказ він справді є рекомендаційним переліком, тому що у нас є дуже різний рівень забезпечення шкіл. Зрозуміло, що мільярд — ну, це безпрецедентні кошти насправді, які одночасно вкладаються в одну паралель класу, такого ще не було — не вистачає все одно на понад 16 000 шкіл. І зрозуміло, що органи місцевого самоврядування мають додавати і додавати вдумливо. Тобто, наприклад, і в нас є школи престижні, в яких вчилися діти депутатів місцевих, заможних батьків —  і ці школи виглядають завжди значно краще ніж школи, наприклад, мікрорайону. І коли ви отримуєте, наприклад, обмежену кількість коштів і можете додати теж обмежену кількість коштів, хоча ця кількість коштів, яку додають органи місцевого самоврядування жорстко залежить від політичних пріоритетів органів місцевого самоврядування. От ми маємо, там, міського голову чи сільського голову, який дійсно турбується про освіту і вони додають більше. А маємо такого, який має зовсім інші пріоритети — і там не додають. І ситуація є такою, що вони повинні подивитися, зробити аудит в своїх школах. І, наприклад, є школа занедбана, там де... Ну, наприклад, школа мікрорайону. Куди не йшли попередні роки гроші. Так от, значить, парти, дошки, все треба саме в цю школу. Тому що ідеологія полягає в тому, що перші класи початкова школа має бути однакова для всіх. І ми маємо підняти рівень для всіх, збільшити години іноземної мови і доступ до іноземної для всіх. І я погоджуюся, і справді, ми маємо ситуацію, що різні органи місцевого самоврядування по різному пододавали бюджет. Ну, наприклад, в місті Києві вони дали ще раз так, як освітня субвенція. Так, навіть вдвічі більше. І в них... Але для них освіта безумовний пріоритет. Ну, це реально, я це визнаю. Вони дуже багато інвестують. В результаті децентралізації, насправді, міста отримали значно більший бюджет. І сьогодні бюджет міста Харкова є дуже великим бюджетом.

А: Ось, також, у відповідь, пробачте, трошки доповню. У відповідь на запит було 12 млн. нам субвенцію виділили і 1,2, здається, з місцевого бюджету. Але з них 1,2 з субвенції повернуто, не засвоєно. І десь там 700 тис. повернуто також до бюджету, на жаль, грошей за 2018 рік. Не засвоєно просто.

ЛГ: Ну, я не маю зараз цієї статистики, треба подивитись, що та скільки вони повернули. Але я вважаю, перше, що це абсолютно ганебно, якщо така субвенція не освоєна. Ну, ви розумієте, вперше ми даємо там де насправді це потрібно. І не використати ці кошти це ганебно. Друге. Що таке 1,2 до 12? Це 10%. Значить, ми маємо місто, яке дає вдвічі більше ніж та субвенція, яку ми дали, а ми субвенції розраховуємо пропорційно до кількості дітей і класів. Тобто, по всій Україні є дуже прозорий принцип розподілу цієї субвенції. І от ви можете порівняти політику: як одне місто ставиться до освіти, і як інше місто ставиться до освіти.

А: І ще одне уточнення щодо аудиту: це також не робить міністерство, це робить місцева влада?

ЛГ: Звичайно. Без сумніву, вони є засновником. Ну, Ви чекайте, вони є засновниками шкіл, вони їх фінансують. Ми фінансуємо субвенції — я маю на увазі взагалі субвенції загальної на освіту — зарплату учителів. Утримання закладів, ремонти, постачання — все фінансують засновники, і це їхній обов’язок в результаті децентралізації, тому що ті податки, які раніше йшли в державний бюджет ідуть тепер в їхні бюджети. І філософія децентралізації полягає в тому, щоб гроші прийшли найближче до споживача. Так споживач, громада, повинні казати: а що ви робите з освітою?

А: Який жах, так. Бо знову ж таки, оці матері мені кажуть: ти ж розумієш, коли нам не купили інтерактивну дошку, але вона має бути — то це батьківська трійка прийшла й сказала: «У нас має бути дошка. Ви скиньтеся ось по стільки.»

ЛГ: А тепер, про інтерактивні дошки: я вважаю, що у нас дуже багато освічених батьків, які можуть влізти в це питання трошки глибше. Це ж і питання використання самих цих коштів, які ми даємо. Може бути мультимедійна дошка, технології п’ятирічної давності. яка страшенно дорога. Зараз є значно дешевші технології, які дозволяють отримати той самий практично ефект. Тільки ви пишете не на дошці пластиковій, такій дорогій, а на будь якій поверхні... Ви можете, по-перше, все демонструвати і там є оцей тач-ефект, коли ти можеш оцим уявним таким олівцем, тиском на поверхню, наприклад, білого звичайного екрану так само писати на цій дошці. Це значно дешевше! І ви можете це поставити зразу в більшу кількість класів. Але це означає, що ви повинні виписати правильно технічне завдання, ви повинні бути зацікавлені, поставити в більшу кількість класів, — ви повинні цим займатися.

А: Це адміністрація школи, так?

ЛГ: Ні, я думаю, що це безпосередньо орган місцевого самоврядування, бо орган місцевого самоврядування проводить ці тендери. Не самі школи. В нас дуже — я не знаю точно, як в Харкові, ми можемо уточнити це... Тобто, буває таке, що, наприклад, у місті Києві є деякі райони, де повна децентралізація, і там школам теж передають частину коштів. Але це не стосується міста Харків. Тобто, над цим треба працювати і думати. Я дуже сподіваюся, я розумію, що минулого року ситуація була для деяких управлінців дуже складна. Знаєте, як кажуть: дуже погано, коли нема грошей, але дуже просто працювати, коли нема грошей. Тому що ти просто кажеш: «Нема грошей!» Але коли гроші появляються — отут треба показати свою професійність в тому, як ці гроші освоїти. І це є, насправді, непростий процес, тому що ти маєш виписати технічні завдання, провести прозорі тендери, зробити аудит, що куди потрібно поставити. Якщо ти маєш в голові велику мету, що ти робиш, піднімаєш якість освіти в першу чергу там, де є проблеми з цим освітнім середовищем. Тому що зрозуміло, якщо були куплені парти в 16-17 році, то немає сенсу купувати нові в 18-му. А там де ці парти стоять вже десятирічної, 15-річної давності — отам їх в першу чергу треба замінити. Тим більше якщо є обмежений ресурс. Тому це прикро... Що ми можемо єдине зробити: якщо ми маємо скарги від батьків, ми надсилаємо туди державну службу якості освіти, вона вивчає ситуацію, проводить свій власний аудит — і ми за результатами цього аудиту просто публічно говоримо, що є так і так. Розумієте, сьогодні в нас в результаті децентралізації є дуже мало, я вважаю, замало способів контролювати дії місцевої влади. Наприклад, якщо міська рада прийняла якісь рішення, то її можна оскаржити тільки в суді. І це має робити обласна державна адміністрація. Тому мені здається, що нам потрібно ще вибудувати оці механізми впливу на рішення, особливо якщо це рішення не відповідає очікуванням громади.

Вам що треба зробити? Вам можна дати кілька прикладів, скільки додали субвенції інші органи місцевого самоврядування. Інші міста.

А: Це відповідь офіційна від управління освіти.

ЛГ: От дивіться: а ми вам дамо, скільки додав Київ, скільки додав Львів, скільки додало Дніпро. Тобто візьмемо кілька співмірних великих міст, обласних центрів. Нехай... От, ви розумієте, це тільки один може бути спосіб — виводити на світло. Показувати, виводити.

Люди повинні читати і люди повинні трошки... Я розумію, що з критичним мисленням у нас дуже погано, як показує ситуація, але все таки, ну, якщо вони хочуть освіти і хочуть нової української школи, і бачать, що робить місцева влада, а при цьому роблять вибір, який вони роблять, — ну то нічого питати потім.

Видатки на освіту

А.: Чи проводиться моніторинг Міністерством регіональних видатків на освіту? Якщо так, то які дії за результатами?

ЛГ: Так. Цим займається Рахункова палата, цим займаються фіскальні органи, відповідно, державна фіскальна служба. Вони займаються моніторингом цих видатків, вони роблять перевірки використання освітніх субвенцій, тому що у нас таких субвенцій багато, ми вклали за останні 2 роки в шкільну освіту майже 7 мільярдів гривень, всі ці гроші віддали на місця, ми самі їх не... Ми їх виділяємо з державного бюджету, але вони всі йдуть субвенціями. Наприклад, цього року у нас субвенції ще ідуть на комп’ютерні класи, на підключення швидкісне до інтернету, бо ми хочемо дати електронні навчальні матеріали, на шкільні автобуси — в нас іде програма «Гідність дитини» (в нас ще є до цього часу туалети надворі в школах, і, зокрема, в Харківській області. Сюди теж іде частина цієї субвенції). У нас є також субвенції — які я ще не назвала? — природничо-математичні кабінети, субвенції для покращення якості вивчення фізики, хімії, біології. Тобто, все це йде на місця і потім відповідні служби, які займаються фінансовим моніторингом, і займаються проблемами використання коштів правильно — вони і здійснюють цей моніторинг.

А: А чи є якісь механізми реагування?

ЛГ: Механізми реагування які? Якщо вони бачать зловживання, вони звертаються в прокуратуру. І потім поліція розслідує, якщо там є зловживання. Ми закликаємо всіх, щоб все проводилося через Прозорро. Але все одно тим не менше ми бачимо такі — якщо ти порівняєш картину, що за ті самі гроші в різних органах місцевого самоврядування куплене зовсім різне. І за різними цінами. Ну, тут ще треба зважати, що минулого року освітній ринок виробників не був готовий до такої масштабної інвестиції в освіту. І, наприклад, парти на початку коштували дешевше, ніж вони почали потім коштувати. Бо був дефіцит парт, виробники починали робити ці парти  всі більше і більше — і піднімати, підганяти ціну. І ті управлінці, які швидше оголосили тендери змогли їх провести по нижчих цінах, а ті, хто дуже довго зволікали змушені були вже купувати по вищих цінах. Тому це...

А: Але це конкуренція, це також гарно…

ЛГ: Ну, правильно, це конкуренція, але звичайно ми б хотіли, щоб за державні гроші ми могли все-таки зекономити якнайбільше, бо нам їх постійно не вистачає. Але я вважаю, що коли субвенції взагалі не витрачаються, яка має ціль, мету, під конкретну реформу, тому що це ж не у відриві зі змістом, ви розумієте. Якщо ми даємо новий стандарт початкової освіти, і вчимо всіх вчителів методикам діяльнісного активного ігрового навчання, то ми маємо їм дати в руки, вчителям, ті посібники і той матеріал, з яким вони це можуть реалізувати. Тому мене це страшенно злить, коли я чую, що хтось не використав таку субвенцію.

Розподіл за навчанням

А: Коли вступає у силу розподіл за навчанням: 1-4 класи (школи), 5-8 (ліцеї), 9-12 (гімназії)? Діти, які пішли у 2018 році у перший, у 5 клас вже підуть до ліцею? Що робити батькам — шукати цей самий ліцей? А якщо в районі самі школи? Якась з них отримає статус ліцею? Які критерії для відбору "у ліцей" мають пройти ті школи? І що робити із вступом за пропискою чи іншими супутніми документами? Коли на районі є 5 шкіл і 1 ліцей — це автоматично породжує корупцію до вступу у нього. Або до інших ліцеїв не в районі. Якщо інші ліцеї, то вони будуть користуватися "ви не за місцем реєстрації" і це також породжує корупцію. Які шляхи розв'язання?

ЛГ: Давайте я все поясню, насправді тут все дуже просто. Законом про загальну середню освіту були названі певні ступені освіти шкіл певного ступеню. От в нас зараз говорили: школа I ступеню — це початкова школа, школа II ступеню — ніде в світі нормально так не називають. А є ім’я у школи, і за ім’ям цієї школи ти можеш визначити, школа якого ступеню це є. Отже, є початкова школа, далі, 5–9 клас це називається гімназія і 10–12 клас — це називається ліцей. Так от, всі школи в Україні мають впродовж 5 років внести зміни в свою назву відповідно до того, як це визначив статут. Якщо це школа I–III ступеню — тобто школа називається по найвищому ступеню освіти, яку вона дає.

А: Ну, так само, як у вузах.

ЛГ: Тобто, повна загальна середня освіта, школа, яка дає повну загальну середню освіту — вона буде називатися ліцеєм. Школа, яка дає неповну загальну середню освіту буде називатись «гімназія», а школа — в нас є такі маленькі школи, початкові — вони будуть називатись «початкова школа». От і все. Так що прошу не боятися.

Ви розумієте, це кусок нашої історії, і який треба, як це, пережити. І трансформувати, наприклад, у власні назви цих шкіл. У нас що було в 90-х роках? В 90-х роках ми хотіли відбудувати українську освіту. І починали витягувати, це тоді називалося закладами «нового типу». І у нас були колись старі назви, ще такі з 20-х, 30-х років, коли були ліцеї, гімназії, як правило гімназії — і в нас навіть було таке положення, що гімназії мають бути гуманітарного профілю, ліцеї мають бути природничо-математичного профілю. Потім ніхто цього не дотримувався, в нас є й такі гімназії, і гуманітарні ліцеї також є. І зараз ми вже пройшли цю стадію. Якщо хтось хоче зберегти якусь власну назву, то він може її поставити потім.

Вони можуть написати, наприклад: «ліцей» — і це буде означати, що це точно повна загальна середня освіта — а тоді: «Скандинавська гімназія». Ну, я привела приклад реального закладу. В нас є Скандинавська гімназія. Тобто, «Ліцей “Скандинавська гімназія”», якщо він хоче таку назву зберегти. Нічого страшного, це буде власна назва.

Відсутність нових шкіл

А: Майже у кожному районі є типові споруди, але вони в оренді під будь-що, а при цьому садочки переповнені, у групах по 35-38 дітей. Приблизна ситуація і у школах — 30-32 дитини. Однак концепція НУШ не передбачає такої кількості дитей. Активна забудова останніх років (у Харкові) — це мікрорайони без соцоб’єктів, що також спричиняє додаткову нагрузку на вже існуючі школи і садки. Плюс у Харкові багато внутрішньо переміщених осіб. Чи планує Міністерство якось втручатися в цю ситуацію?

ЛГ:  Ми можемо тільки підштовхувати органи місцевого самоврядування, тому що це їхні повноваження, і вони мають це робити. Наприклад, в нас була відповідна програма, план подолання черги в дитячі садочки. Ми коли прийшли в 2016-му році, черга в дитячі садочки становила 96 000 дітей. 96 тис. дітей в цій країні стояли в черзі, щоб потрапити в садочок. За 3 роки ми скоротили цю чергу до 33 тисяч. От, зараз черга 33 тисячі, для цього нам треба було створити більше місць, 72 тисячі місці зараз створені в країні додатково. Ну, наприклад, в Харківській області вони створили понад 7000 міст додаткових. В дитячі садочки, в дошкільні. Це не про місто Харків я зараз говорю, конкретно про область, бо я по Харкову не знаю статистики, можемо подивитись. Тобто, частину цих орендованих, оці місця дошкільні, вони і створюються за рахунок того, що те, що було раніше з дошкілля в оренді, ця оренда переривається, в наc же туди були поселені всякі податкові, пенсійні фонди, і теж потрібно було виселяти їх і дати їм інше приміщення. Тобто, частина груп відновлюється на таких власне орендованих приміщеннях, а частина будується. Щодо шкіл, то там менше є в школах оренди, там трохи інша проблема. В школах збільшення кількості дітей іде за рахунок 2-х чинників: по-перше, ми маємо хвилю переселенців, і в багатьох містах збільшилась кількість дитячого населення за рахунок переселенців. І в принципі, там, де була звичайна нормальна наповнюваність в школі через збільшення густоти населення в цю школу іде більше дітей. А є друга історія, ще жахливіша, ще складніша — це нові мікрорайони, де будують. Мікрорайони без соціальної інфраструктури. Там у класах не по 30–32, а по 38–40. І по 2 зміни. І оце є чітка відповідальність органів місцевого самоврядування, які дають ділянки під забудови і в контрактах, в договорах своїх на забудову не виписують до кінця правила гри, які треба дотримуватися забудовнику. Тому що має бути домовленість: або забудовник щось будує і передає на баланс міста, або він сплачує відповідні суми з яких потім місто може будувати соціальну інфраструктуру. І ми бачимо дуже різні історії в різних містах. Наприклад, ми недавно були у Вінниці, і там є чітке правило, яке вже працює... Вони вже мають цю традицію з забудовниками. Ми бачимо, що будинки тільки будуються, ще не здані, а вже майже завершений дошкільний заклад стоїть. Оце є нормальна політика міста. Коли вони вимагають від забудовника соціальну інфраструктуру. І поряд з тим ми маємо інше, коли забудовники здають будинки і залишається така пляма, на якій потім роблять стихійні автостоянки. Саме пляма, де мала бути школа і дитячий садочок. І потім виходить, що в ці школи, які є в таких мікрорайонах, вони страшенно переповнені, тому що немає соціальної інфраструктури.

А: Яким чином діяти батькам. Чи звертатися до міністерства, чи бомбувати, реєструвати петиції тощо?

ЛГ: Звичайно що треба бомбувати місцеву владу, але що ми хочем зробити жорсткіше — це зафіксувати в законі, щоб зобов’язати місцеву владу враховувати такі речі, хоча вони ніби очевидні й на поверхні, так? Що має бути, бо місцева влада відповідальна за розвиток соціальної інфраструктури.

А: А до якого це — закон про освіту доповнений буде?

ЛГ: Ні, це не є освітні питання, це є питання житлового будівництва. І зараз наше міністерство регіонального розвитку і житлового будівництва — у них є розроблений проект відповідно щодо того, яким чином можна удосконалити законодавство, щоб заставити безпосередньо всі органи місцевого самоврядування разом з забудовниками грати за такими конкретними правилами. І тут знаєте, яка прослідковується тенденція? Якщо органи  місцевого самоврядування з забудовниками не мають, знаєте, всяких лівих домовленостей, під столом, то тоді вони і можуть вимагати від забудовника. А якщо є якісь зловживання — тоді вже й вимоги пом’якшені.

А: Підсумуйте рік НУШ, будь ласка.

ЛГ: Для нас це був дуже напружений рік, звичайно, особливо його початок, тому що не було ще досвіду в органів місцевого самоврядування, я вже говорила про проблеми з розвитком ринку освітньої пропозиції, тому що ми дали масштабну інвестицію в школу, яку треба було правильно загосподарювати, і там були свої проблеми. Друга лінія, по якій впроваджувалася НУШ — це була підвищення кваліфікації вчителів. Розумієте, ідеологія НУШ, нової української школи — це педагогіка партнерства. До цього не звикли більше вчителів в країні, завжди було таке позиціювання: вчитель зверху, внизу дитина. Дитині треба дати порцію знань, дитина має це відтворити. Ну, тут зовсім інша ідеологія, ідеологія співдії, співпраці, партнерства, зокрема і з батьками. Цьому всьому треба вчити вчителів. Це дуже серйозні зміни всередині, оце є найважчі зміни. І якщо спочатку вчителі дивились на це скептично, то я зараз бачу, що іде велика трансформація. Я звичайно ще натхненна, тому що я щойно з ЕдКемпу, а ЕдКемп це місце концентрації агентів змін, ті, які вже поділяють цінності нової української школи. Очевидно, що в нас вчителів значно більше, але суть полягала в тому, що для того першого класу ми перепідготували 20 000 вчителів. Кожен, хто брав перший клас, він пройшов спеціальне змішане навчання: це відеокурс і тренінги учнів. Це ми дуже масштабне, широкомасштабне підвищення кваліфікації. Зараз вже за цей рік додатковий вже всі вчителі початкової школи пройшли таке підвищення кваліфікації, і нам треба буде іти і гребти далі. Тому що в нас за літо 450 000 вчителів, і реформа як буде просуватись далі, я думаю, що в старшій школі буде ще складніше, вчителів, які мають предметний підхід переконувати до компетентнісного навчання і до цих методів навчання. Але це можливо зробити, і це показують досвіди інших країн, і найголовніше, що це треба зробити заради успіху цих дітей. Тому що їх запакувати знаннями — це вже зовсім недостатньо, знання оновлюються, примножуються, і найголовніше, ці діти — вони вже питають: «А для чого мені це вчити? Для чого я повинен це вчити?» Тобто, ти повинен дати мотивацію до навчання, і ти повинен дати дітям тім, які навички, які дуже потрібні зараз на ринку праці, і для самореалізації особистості. Тому ми будемо далі це робити. Ну, і третя складова, це державні стандарти: ми затвердили стандарт початкової освіти, але зараз працюємо над стандартами базової і старшої школи. Тому багато, звичайно, викликів і проблем, але сумарний висновок такий: я дуже багато спілкуюся з вчителями, ми робимо опитування батьків репрезентативне, і також вчителів. Ми оприлюднимо потім на серпневій конференції результати цього опитування, тому що міряти дітей це ще не то що... Після першого класу ми цього не робимо. Але загальний висновок такий, що мотивація дітей до навчання дуже зросла, вчителі спостерігають серйозний прогресивний емоційний розвиток дітей, здатність їх до співпраці, до самодисципліни, тому що якщо з ними було спочатку дуже складно, тому що треба... Там, багато в нас є методик роботи в групах, коли діти роблять спільні проекти, тобто це нові методи, тому і має бути мобільне освітнє середовище, коли можна конструювати простір по-різному, і вчителі казали, що вони більше втомлюються, але вони бачать більшу результативність дітей. І це чудово. Ясно, що ситуація є різна, бо вона дуже залежить від вчителя, і тому що вчитель заходить в клас і залишається наодинці з дітьми, і ми не можемо проконтролювати кожного вчителя. Дуже важливо, як до цього ставиться директор школи, тому що директор школи мусить бути провідником реформи на місцях, у своїй конкретній школі. Ми зараз зробили моніторингове дослідження четвертокласників українських, це велике репрезентативне дослідження їхньої математичної і читацької грамотності. Це як baseline study буде, тобто ми потім оцих малих наших, першокласників, які нушівці, і які вчаться за новим державним стандартом, коли вони прийдуть в 4-й клас, ми виміряємо і порівняємо, яким чином відрізняються їхні досягнення — тих 4-класників і цих 4-класників.

Освітні права меншин (зокрема, білорусів)

А: Для представників російської, польської, угорської та румунської етнічних меншостей існують програми. Також в Україні проживають корейська, в'єтнамська та інші порівняно малочисельні етнічні меншості. У них є право на освіту з вивченням/застосуванням мови країни походження у них є. Зокрема, у Харкові є школи з корейською та в'єтнамською мовами. Однак на теренах Харківщини (і по всій Україні) представлена чисельна білоруська діаспора. За радянських часів таких білорусів стали вважати представниками російської етнічної меншини та відповідно через школи навіювати саме таку етнічну самосвідомість. Київський НУ ім. Т.Г. Шевченко - єдиний виш в Україні, який за міждержавною угодою між Україною та Білоруссю готує фахівців-викладачів за напрямом "Українська, білоруська та англійська мови". У ХНПУ ім. Г. Сковороди у 2015-2016 роках намагались додати до освітнього плану фахові мовні "Білоруські студії" на Українському мовно-літературному факультеті імені Г. Ф. Квітки-Основ'яненка. Але, на жаль, тоді у них виникли певні непорозуміння з чиновниками МОН. Були і інші ініціативи, які не знайшли схвалення у МОН. Немає програм залучення фахівців-філологів, залучення носіїв мови - представників харківської білоруської діаспори - заборонено.

Як українська держава у Вашій особі та роботою очолюваного Вами міністерства може допомогти у протидії русифікації/обрусіння білоруській громаді України, і вужче - Харківській білоруській громаді?

ЛГ: Дивіться. Є в нас правила, які виконуючи можна мати і класи з вивченням білоруської мови, і з навчанням частини предметів білоруською мовою. А для університетів у нас сьогодні академічна автономія: їм не треба погоджувати з міністерством не те що діяльність гуртка — але вони навіть не погоджують з нами освітні програми, які вони запроваджують. Закон 2014 року після Революції Гідності дав повну академічну автономію вищим навчальним закладам. Вони тільки один раз звітуються коли вони беруть ліцензію і акредитують програми за випуском. Тобто це питання тільки кадрів, які вони набирають і, якщо вони мають попит на програму, вони цю програму запроваджують. Тому план дій такий може бути: є білоруська громада, так? Вона концентровано десь живе там де, ну, вони хочуть щоб діти вивчали білоруську мову. Чи навчались частину предметів білоруською мовою. Вони йдуть до органу місцевого самоврядування і кажуть: ми хочемо мати клас з вивчення білоруської мови. Якщо їм не підуть на зустріч в органі місцевого самоврядування, — нехай напишуть нам листа. Важливо, що ініціаторами повинні бути батьки. Ви не можете заставити людей вчити мову національної меншини, якщо немає попиту на неї. Бо, що таке вивчення мови національної меншини?.. Під це в нас є план з мовами національних меншин, або для шкіл, які вивчають мови національних меншин. Тобто, ті люди, які прийдуть в цю школу, вони мають погодитись, що вони будуть вчити білоруську мову. Ніяких перешкод щодо цього не може бути. Тому якщо люди не знаходять такого порозуміння і зверталися до органів місцевого самоврядування, — будь ласка, дайте нам знати, де саме конкретно. Тому що, ну, це можна робити в місті Харкові в якійсь школі, через те, що тут живуть люди, які хотіли би, щоб діти навчалися, вивчали мову білоруську або кілька предметів білоруською мовою.
Тобто, я не бачу ніяких перешкод. Повинен бути, як це, вербалізований запит. А якщо озвученого запиту нема, то очікувати, що хтось там десь здогадається відкрити — ну, не можна. Це треба підштовхувати відповідно від потреб громади. Так само в університетах: чим ми можемо допомогти, що якщо в університеті є хитання — брати цю програму, чи ні, є насправді, ви знаєте, кадри і є попит: наприклад, буває, що ректор чи адміністрація університету опирається — то отут ми можемо як міністерство втрутитись і попросити: будь ласка, підіть на зустріч людям.

А: Але ж є науковий ценз певний, так? Для викладачів вишів?

ЛГ: Без сумніву, що є. Якщо ви відкриваєте, наприклад, кафедру білоруської мови; якщо ви запроваджуєте програму, то для того щоб її запровадити, цю освітню програму, ви маєте виконати певні вимоги щодо професорсько-викладацького складу. Тому що це вища освіта, отже, має бути якась відповідна якість. Так само в школах, де буде викладатися білоруська мова, якщо вони приймуть таке рішення і є цей запит, — значить, вони повинні знайти, відповідно, учителів, які будуть викладати цю мову. Тому, без кадрів це теж профанація, ну, ви ж прекрасно розумієте.

А: Це зрозуміло, так, але мені ось цікаво, якщо, припустимо, до Харкова запрошувати таких викладачів, то це... З Білорусі тієї ж самої, то це буде недешево. Чи є якісь міністерські програми щодо фінансування, чи це також або на органи самоврядування, або на виші?

ЛГ: Ну, перш за все: ми не платимо викладачам, ми не запрошуємо їх. Якщо у нас є меншини, то в середовищі цих меншин, громади самої, мають бути ті вчителі, які викладати будуть. Тобто, якщо є такі вчителі — добре. Буває так, що держава підтримує своїх вчителів в інших країнах. Наприклад, ми як держава Україна надсилаємо вчителів, оцього року будемо проводити конкурс для вчителів української мови в ризькій школі. Тому що вони там в Ризі не можуть знайти вчителів, які будуть викладати української. І ми як держава допомагаємо, будемо платити заробітну плату для того щоб вони там пропагували українську мову і викладали. Я не знаю, чи в Білорусії є така програма, але якщо ви заявляєте про громаду білорусів тут, то без сумніву що я впевнена, що вони могли би знайти людей з вищою освітою, які могли би викладати білоруську мову. Просто це треба консолідувати людей, вони мають обрати школу, яка їм підходить по місцю знаходження концентрації потенційних діток, які будуть вчитися — це все можна вирішити.

А: І якщо ви вже про це почали казати, скажіть, чи є програми окрім тої, якої ви зараз згадали... Чи навчають, чи фінансуються українці-вчителі і навчання українською за кордоном, в якихось ще державах?

ЛГ: У нас зараз контракт, саме договір щодо ризької школи, тому що це школа, яка фінансується в них відповідно державою, і ми як держава Україна допомагаємо з учителями української мови. У нас в інших країнах немає шкіл, які фінансуються державою, які б дали такий запит. Наприклад, в Канаді є школи, які фінансуються їхніми провінціями, і зокрема там фінансується викладання української мови, але вони без проблем знаходять вчителів української мови на території Канади. Якщо до нас звертається ж країни, в яких є такі школи, і вони не можуть знайти вчителів, як у випадку ризької школи, тоді ми допомагаємо.

А: І є ще такі успішні кейси окрім Канади, де є втручання нашої країни?

ЛГ: Оце, коли ми посилаємо своїх вчителів — це є перша історія, яку ми зробили в нашому уряді. Це ми прийняли постанову кабінету міністрів про підтримку викладання української мови за кордоном. Там є відповідні правила, що це повинна бути обов’язково школа, яку фінансує відповідна держава, але якщо в них немає кому викладати українську мову і літературу, українознавчі предмети — ми готові фінансувати і надсилати наших вчителів. І тому якщо є такі можливості, є така країна, яка буде мати запит — ми вже маємо механізм, і оця ризька школа — це буде першим прецедентом. Ми зараз вже оголосили конкурс для набору вчителів в цю школу.

Лілія Гриневич

Автор, фото: Анна Старкова, спеціально для Kharkiv.misto.in.ua
Лілія Гриневич: про нову українську школу та освітні права меншин - в Україні і не тільки Лілія Гриневич: про нову українську школу та освітні права меншин - в Україні і не тільки Reviewed by Редактор on 10:30 Rating: 5

Сьогодні в Харкові - до 23 градусів тепла і невеликий дощ

Сьогодні, 10 липня, в Харкові буде до 23 тепла.

Як повідомили в Харківському регіональному центрі з гідрометеорології, в середу в місті - мінлива хмарність, вночі і вдень - короткочасний дощ, вітер - 7-12 м / с, температура повітря вночі - 12-14 градусів тепла, вдень - 21-23.


Сьогодні в Харкові - до 23 градусів тепла і невеликий дощ Сьогодні в Харкові - до 23 градусів тепла і невеликий дощ Reviewed by Редактор ленты on 09:00 Rating: 5

У Харкові зустрінуться харківські і американські стрітболісти

Спортивне свято і дружній стріт-джем «Be-A-Team» відбудуться 13 липня в Центральному парку культури і відпочинку ім. Горького.

Про це повідомляють в міськраді Харкова.

В рамках співпраці з Посольством США в Україні Харків відвідає делегація спортсменів з США. На спортивних майданчиках парку ім. Горького відбудеться дружній турнір зі стрітболу, пройдуть майстер-класи від тренерів з США. Крім того, учасники зустрічі зможуть дізнатися, як стати лідером в своєму середовищі, дізнатися більше про людей, культуру та традиції іншої країни.

У турнірі можуть взяти участь всі бажаючі будь-якого віку.

Вхід та участь - безкоштовні. Початок заходу - о 9:00.

Програма спортивного заходу:

9: 00-19: 00 - дружній турнір зі стрітболу 3х3;
12: 00-13: 00 - майстер-класи від тренерів з США;
15: 30-16: 30 - майстер-класи від тренерів з США;
13: 00-15: 00 - презентації освітніх програм в США;
16: 30-18: 30 - брейкінг.

Відзначається, що з 2019 року за сприяння Посольства США в Україні відкрита програма обміну для молоді «Молодіжний лідерство через спорт» ( «Youth Leadership through Sport», YLS). У березні відбувся перший візит української групи в складі 25 осіб, в тому числі 12 харків'ян, в Бостон.
У Харкові зустрінуться харківські і американські стрітболісти У Харкові зустрінуться харківські і американські стрітболісти Reviewed by Редактор ленты on 16:00 Rating: 5

Сьогодні в Харкові - до +26 і без опадів

Сьогодні, 5 липня, в Харкові - до 26 градусів тепла.

За інформацією Харківського центру гідрометеорології, в п'ятницю в місті - мінлива хмарність, без опадів, вітер - 5-10 м/с, температура повітря вночі - 12-14 градусів, вдень - 24-26.

Сьогодні в Харкові - до +26 і без опадів  Сьогодні в Харкові - до +26 і без опадів Reviewed by Редактор ленты on 09:00 Rating: 5

Сьогодні в Харкові - без опадів і до +26 градусів тепла

Сьогодні, 4 липня, в Харкові очікується до 26 градусів тепла.

Про це повідомляють в Харківському регіональному центрі з гідрометеорології.

Так, у четвер в місті - мінлива хмарність, без істотних опадів, вітер - 7-12 м / с. Температура повітря вночі - 12-14 градусів, вдень - 24-26.


Сьогодні в Харкові - без опадів і до +26 градусів тепла Сьогодні в Харкові - без опадів і до +26 градусів тепла Reviewed by Редактор ленты on 09:00 Rating: 5

Сьогодні, 3 липня, в Харкові - до 27 градусів тепла

Харків'ян чекає тепла погода, істотних опадів не передбачається.

За інформацією Харківського гідрометцентру, в середу в місті - мінлива хмарність, вночі - короткочасний дощ, гроза, вдень - без істотних опадів. Температура повітря вночі - 15-17 градусів, вдень - 25-27.
Сьогодні, 3 липня, в Харкові - до 27 градусів тепла Сьогодні, 3 липня, в Харкові - до 27 градусів тепла Reviewed by Редактор ленты on 09:00 Rating: 5

Сьогодні в Харкові жарко і гроза

Сьогодні в Харкові - до 34 градусів тепла і гроза.

Про це повідомили в регіональному центрі з гідрометеорології, у вівторок в місті - мінлива хмарність, вночі - без опадів, вдень - короткочасний дощ, гроза, град, шквал 15-20 м / с. Температура повітря вночі - 18-20 градусів, вдень - 32-34.


Сьогодні в Харкові жарко і гроза Сьогодні в Харкові жарко і гроза Reviewed by Редактор ленты on 09:00 Rating: 5

Дитячі бібліотеки Харкова та області отримали інформаційну допомогу ЄС


В Харківській обласній бібліотеці для дітей провели воркшоп " Україна – ЄС: співпраця з дитячими бібліотеками та взаємовідносини" в рамках реалізації проекту "Інформаційна підтримка ЄС – бібліотекам для дітей в Україні" (спільно з Представництвом Європейського Союзу в Україні та ГО "Молодіжна Альтернатива") для керівників та співробітників централізованих бібліотечних систем по роботі з дітьми, завідуючих районними дитячими бібліотеками та дитячими публічними бібліотеками новостворених ОТГ Харківської області.

Як сформулювали мету проведення заходу організатори - співробітники ХОБД: "Підвищення рівня поінформованості всіх членів
суспільства, особливо молоді, з питань європейської інтеграції
України, формування об’єктивних мотивацій населення через розуміння
практичних переваг співпраці України з ЄС. Бібліотеки мають стати майданчиками для поширення в суспільстві об’єктивної інформації з метою сприяння формуванню кожним громадянином власних висновків щодо співпраці України з ЄС."

Кореспондент Kharkiv.misto.in.ua спитав одну з учасниць воркшопу про враження від заходу:

"Ми отримали матеріали "Європейській куточок". Дуже потрібна річ для нашої бібліотеки. Бо, дитячі бібліотеки роблять все щоб нашим маленьким діткам вкладати у душі і серця потрібні речі, виховання з самого малечку. І європейські цінності нам звісно дуже потрібні. І ми все це будемо вкладати. І наочні матеріали нам дуже знадобляться. І ми дуже раді що ці матеріали будуть використовуватись, щоб виховувати наших діток у європейському дусі", - поділилась з нами своїми враженнями Віта Уткіна, завідувачка Печенізьської районної дитячої бібліотеки

Учасникам воркшопу було презентовано проект та матеріали для наповнення "Куточка Європейського Союзу" в бібліотеках, під назвою "ЄС на книжковій полиці". В нього входять брошури, інформаційні довідники, плакати та карти, що мають розказати дітям та всім охочим читачам про ЄС та країни що у нього входять.


Автор, фото: Олександр Кузьменко
Дитячі бібліотеки Харкова та області отримали інформаційну допомогу ЄС Дитячі бібліотеки Харкова та області отримали інформаційну допомогу ЄС Reviewed by Редактор on 10:00 Rating: 5

Сьогодні в Харкові - тепло і без опадів

Сьогодні, 26 липня, в Харкові очікується до 28 градусів тепла.

За інформацією Харківського гідрометцентру, в середу в місті - мінлива хмарність, без істотних опадів, вітер - 7-12 м / с, температура повітря вночі - 13-15 градусів тепла, вдень - 26-28 градусів вище нуля.


Сьогодні в Харкові - тепло і без опадів Сьогодні в Харкові - тепло і без опадів Reviewed by Редактор ленты on 09:00 Rating: 5

Завтра в Харкові - жарко

Завтра в Харкові очікується спекотна погода.

За даними харківських синоптиків, у вівторок в місті - мінлива хмарність, без істотних опадів, вітер - 7-12 м / с, вдень пориви - 15-20 м / с, температура повітря вночі - 17-22 градуси тепла, вдень - 29- 31 градус вище нуля.


Завтра в Харкові - жарко Завтра в Харкові - жарко Reviewed by Редактор ленты on 18:00 Rating: 5

Марина Гвоздецька: 8 порад для подорожей з дітьми без проблем


За віконцем тепле сонячне літо - пора відпусток і такого довгоочікуваного відпочинку. Кожна дитина, незалежно від віку, дуже любить подорожувати з батьками, пізнавати нові міста, країни, плескатися в теплих хвилях морів-океанів і ніжитися на сонечку ...
Однак відпочинок з дитиною в першу чергу повинен бути безпечним! Поїздка з дитиною не завдасть клопоту, якщо Ви будете дотримуватися деяких рекомендацій.

Вибір туристичного напрямку.
Враховуйте акліматизацію дитячого організму, інтереси і пізнавальні особливості вашої дитини.

Вибір готелю
Уточніть наповнення номера - які там ліжка (чи є дитяче), балкон, холодильник, кондиціонер, скільки кімнат, чи є ванна або душ. Розташування готелю і інфраструктура. Обов'язково дізнайтеся, ще на етапі бронювання, наявність дитячого басейну, клубу, аніматорів, ігрової кімнати, ліфтів і пандусів (якщо ваша дитина ще маленька і Ви користуєтеся коляскою).

Медичний фактор.
Перед поїздкою відвідайте педіатра і перевірте здоров'я вашого малюка. Адже, якщо він поїде на відпочинок хворим - весь ваш відпочинок перетвориться на кошмар.

Не забудьте зібрати дитячу аптечку.
Обов'язково сонцезахисні засоби, засіб від заколисування, репелент, жарознижувальне, засіб від забитих місць, ран, укусів, для першої допомоги при кишкових розладах, антигістамінні (протиалергічні), препарати, що застосовуються при простудних захворюваннях. Увага! Всі препарати повинен підібрати вашій дитині його педіатр!

Заздалегідь складіть список речей в дорогу.
Почніть їх готувати заздалегідь. Залучіть до цих зборів дитини - оговорить з ним, що він хоче взяти з собою (свій улюблений плеєр, планшет, книгу, навушники, м'яч або улюблену іграшку).

Продумайте, чим будете займати дитину в дорозі.

Ігри, планшет, книга, музика і т. ін. Візьміть із собою перекус.


Заздалегідь обговоріть правила безпечної поведінки в транспорті, на пляжі, в басейні, з незнайомцями, якщо загубився і т. ін.


Після приїзду продумайте екскурсійну програму.


Якщо у Вас є питання по вихованню дітей, задати їх мені можна в директ Інстаграм) Завжди рада допомогти!)

І пам'ятайте! Разом у нас все вийде!)

З любов'ю до Вас і Наших дітей!) Марина Гвоздецька.
Марина Гвоздецька


Редакція не впливає на зміст блогів та не несе відповідальності за ті думки, які автори висловлюють на сторінках Kharkiv.misto.in.ua
Марина Гвоздецька: 8 порад для подорожей з дітьми без проблем Марина Гвоздецька: 8 порад для подорожей з дітьми без проблем Reviewed by Редактор on 08:30 Rating: 5

Харків'яни завоювали медалі ISF Combat Games 2019

У столиці Угорщини - місті Будапешт відбулися Всесвітні ігри з єдиноборств серед школярів, на яких харків'яни завоювали золоту і дві бронзові медалі.

За інформацією Управління у справах молоді та спорту ХОДА, участь в змаганнях взяли юні спортсмени 2002-2006 років народження з 18 країн світу, які розіграли медалі в тхеквондо, карате, дзюдо, а також боротьбі греко-римської та вільної. За підсумками змагань українці завоювали 12 золотих, 20 срібних і 20 бронзових нагород. З них три медалі були на рахунку харківських школярів.

У змаганнях з тхеквондо ВТФ у вазі понад 73кг перемогу виборов Денис Чернов. Він успішно провів три поєдинки, в яких переміг суперників з ОАЕ, Угорщини та Китаю.

Також в тхеквондо на рахунку харків'ян - бронзова медаль, яку в ваговій категорії до 55кг завоював Владислав Функендорф. На шляху до медалі він виграв у суперника з Китаю, але в півфіналі поступився спортсмену з китайського Тайбея, який в підсумку став срібним призером.

Ще одну бронзову медаль харківські спортсмени завоювали в греко-римській боротьбі. У ваговій категорії до 68кг Рамазан Пашаєв у півфіналі поступився супернику з Угорщини, а в поєдинку за бронзову медаль виграв у представника Південно-Африканської Республіки.
Харків'яни завоювали медалі ISF Combat Games 2019 Харків'яни завоювали медалі ISF Combat Games 2019 Reviewed by Редактор ленты on 12:00 Rating: 5

Сьогодні в Харкові - до 34 градусів тепла

Харківські синоптики розповіли, якою буде погода сьогодні, 21 червня.

За інформацією Харківського регіонального гідрометцентру, в п'ятницю в місті - мінлива хмарність, без опадів, вітер - 5-10 м / с, температура повітря вночі - 18-20 градусів тепла, вдень - 32-34 градуси вище нуля.


Сьогодні в Харкові - до 34 градусів тепла Сьогодні в Харкові - до 34 градусів тепла Reviewed by Редактор ленты on 09:00 Rating: 5

21 червня День музики у Харкові. Програма та розклад



Міжнародний День музики одночасно пройде у 450 містах по всьому світу.

Цьогорічною ідеєю організаторів стало те, що залунати має все місто. Заходи Дня музики пройдуть на Салтівці, на ХТЗ, Нових Будинках, Холодній Горі, Одеській, Олексієвці. Там будуть встановлені сцени. Заплановано 60 локацій по всьому місту.

Фестиваль пропагуватиме ідеї про те, що гарно створювати щось добре разом, в об'єднанні, в мирному загальному просторі та взаємодії.

Захід проходить за сприяння Міжнародного Фонду "Відродження", засновником якого є мультимільйонер Джордж Сорос (в інших країнах цей фонд носить назву "Відкрите суспільство").

Кharkiv.misto.in.ua запрошує читачів нашого порталу ознайомитись з програмою та розкладом Дня музики в Харкові. Вхід на всі заходи вільний.

Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, вул. Гоголя, 4
14:30 — 15:00 Petrosyan Chamber Choir
15:00 — 15:15 Kharkiv Guitar Quartet
15:30 — 16:00 КудріКоси
16:00 — 16:30 13 bells

«Стєкляшка», вул. Сумська, 39, метро «Університет»
 16:45 — 17:15 WHATISLOVE
17:30 — 18:00 Firma4i
18:15 — 18:45 YellowdoG
19:00 — 19:30 Жека Кошмар і гурт Ку-Ку
19:45 — 20:30 Nietzsche Plakal
20:30 — 21:15 Bhole Nath
21:15 — 22:00 Bud’more

Сцена біля Пам’ятника закоханим, метро «Архітектора Бекетова»
17:30 — 18:00 #пашиндруг
18:15 — 18:45 Double Blues
19:00 — 19:30 MARYland
19:45 — 20:15 Тихуана Нуар
20:30 — 21:15 The Boomerangs / The Twilighters.
21:15 — 22:00 Fever°

Сцена біля Історичного музею, пл. Конституції
16:30 — 17:15 Артур Лєнівєнко
17:20 — 17:50 ANESTEZIA
18:00 — 18:30 Схід ОПЕРА Ensemble
18:45 — 19:15 Джаз у темряві
20:15 — 20:50 Агата Вільчик та Анна Мінакова
21:00 — 22:00 LosSamos

Міська кав’ярня 1654, пл. Конституції, 2/2
18:15 — 18:50 Камера Наблюдения
19:00 — 19:40 Хочу Собаку
20:00 — 20:30 Олександра Малацковська
20:45 — 21:30 BusiCama

Книгарня Vivat, вул. Квітки-Основ’яненка, 2
16:00 — 16:45 Авангардний майданчик. Kharkiv Guitar Quartet з програмою: K.Maidenberg-Todorova — Novillero, V.Bogatyrev — Colours of Noise, A.Castilla-Avila — Harmless, D.Bocharov — Cryptogram
17:00 — 17:30 Джазовий авангард та музика О.В.Мосолова у виконанні Павла Голотенка.
18.00 — 18:45 Камерний хор Ultraviolet Husband/ry/ з диригованою імпровізацією
19:00 — 19:45 Музика Пауля Гіндеміта у виконанні Якова Воскобойнікова
Кав’ярня «ЛяТюШо», вул. Квітки-Основ’яненка, 4/6
19:00 — 21:00 Dj set Mitch)

Бард-сцена біля «Вічного вогню», вул. Університетська, 11
16:00 — 17:00 Сергій Ковальов
17:00 — 18:00 Cent
18:00 — 19:00 Олександр Сабадаш і Ко
19:15 — 20:00 Вадим Рижков та гурт «Зона О»
20:15 — 21:00 Юрій Фадєєв
21:00 — 22:00 Михайло Скворцов і гурт «Фріссон»

Напівакустична сцена, Соборний узвіз, пам’ятник Григорію Сковороді
16:00 — 16:30 Макс Юнашев
16:45 — 17:15 water in the amp
17:30 — 18:00 Senin
18:15 — 18:45 Your Inner God
19:00 — 19:30 Патруль 420
19:45 — 20:20 Ira Foster
20:30  — 21:10 Acoustic Song Trio
21:20 — 22:00 Третій Колодязь

Акустична сцена, Площа поезії (з боку вул. Пушкінської)
18:15 — 18:45 Allineziya
19:00 — 19:30 Marabo
19:45 — 20:30 Юлія Гончарова
20:45 — 21:30 Maria Mi & BN

Рок-сцена біля Пам’ятника Шевченку, вул. Сумська, 37
17:15 — 17:50 Галактика «Лисий Хвост»
18:00 — 18:40 The Dops
18:45 — 19:30 Unstable
19:40 — 20:10 SVAi
20:20 — 21:00 The Electrocats
21:00 — 22:00 The Beatchess

Shaman Space, вул. Сумська, 52
21:00 — 22:00 Dj set Otruta
22:00 — 23:00 Live Individuum / Київ
23:00— 00:00 Dj set Molfarsky
00:00 — 01:00 Live Eue / Франція & VJ Piter / Дніпро
01:00 — 2:00 Live & Dj set Сortex Jammers
2:00 — 3:00 Dj set Fox P2
3:00 — 4:00 Live & Dj set David Pilgrim

#ДвижПлатиш сцена біля ЦСМ YermilovCentre, майдан Свободи, 4 
17:00 — 17:30 Dvor
17:30 —18:30 #cкажена Таня
18:30 — 19:30 Homeless radio
19:30 — 20:30 Aeroslavez»
20:30 — 22:00 Sheldon Cooper

Сходи перед будівлею харківської національної Опери Схid OPERA, вул. Сумська, 25
16:45 — 17:15 Студія фламенко Alianza
17:30 — 18:00 Народний самодіяльний духовий оркестр ХАІ
18:10 —18:40 Группа незалежних перформерів та студія сучасного танцю ZahaDance
18:45 — 19:45 Хор Одиноких Сердець Сержанта Пеппера і друзі. Виступ МЕГАхору
19:45 — 20:30 Школа хастла «Вместе»
20:30 — 21:30 Студія танцю A Solas con Flamenco

Джем-сцена, Схід OPERA просто неба Stage зі зворотного боку Опери, вул. Сумська, 25
16:00 Outer Space / Київ
17:30 Село і Люди
18:15 VINOK / Київ
19:45 Urbanistan
BarDym, вул. Римарська 8а
22:00 — 22:30 Dj set Andy Skeef
22:30 — 23:59 Dj set Kiptilov / City Case

Культурний центр «Новий Акрополь», вул. Римарська, 19, офіс 31
18:00 — 19:00
Класична і сучасна музика:
Концерт сучасної харківської композиторки Єкатерини Палачової.
Триптих на вірші Максиміліана Волошина. Вокал — Анжеліка Бондаренко, скрипка — Анастасія Будко, фортепіано — Катерина Палачова.
 Три п’єси для скрипки та фортепіано. Скрипка — Анастасія Будко, фортепіано — Дар’я Мельниченко.
Фантазія для тріо. Скрипка — Анастасія Будко, віолончель — Анастасія Шебанова, фортепіано — Катерина Палачова.
«Пісня Саду» для голосу, флейти, скрипки та перкусії. Голос — Надія Алюнова, флейта — Анна Дарманська,  скрипка — Анастасія Будко, перкусія — Катерина Палачова.
Концерт для скрипки. Скрипка — Анастасія Будко, фортепіано — Катерина Палачова.
19:00 — 22:00
Камерна музика:
Музика: Бах / Largo з органної сонати До-мажор, Рахманінов / прелюдії ор. 23 №4, №5, Музичний момент №4 , e-moll. Виконує Валерія Сіданченко —фортепіано.
Музика: Бах / сюїта 3 для альта соло, Телеман / фантазія для скрипки, Сибеліус / Новелета, Брамс / Інтермеццо, Ібер / Маленький біленький ослик, Сільвестров / 4 п’єси для альта. Виконує Classical Underground: Євгенія Бесклубенко — альт, Анастасія Будко — скрипка, Світлана Смолянінова — фортепіано, Поліна Кордовська — фортепіано.

Дитячий маданчик. Дзеркальний струмінь, вул. Сумська, 28/2
12:00 — 16:00 Лабораторія неакадемічної творчості «Я бувають різні» від медіаплатформи «Дитяча площАРТка». Арт-майстерня з Єкатериною Кравцовою (для дітей від 4 до 6 років). Гра для розвитку критичного мислення. Проводить Олена Зіненко
16:00 — 20:00 Інтерактивна музична зона для дітей Honey Music Studio
16:00 — 21:00 «Скверная» виставка від авторської художньої студії для дітей та дорослих Aza Nizi Maza

Масажний майданчи. Дзеркальний струмінь, вул. Сумська, 28/2
18:00 — 21:00 Подорож у світ масажу, що дозволить почути Музику вашого тіла. Навчальний  центр «Жива»

Харківський художній музей, вул. Жон Мироносиць, 11
15:00 — 16:00 Фортепіанний концерт Фортепіанний концерт лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів юних піаністів «#ЕЕГ_PianoConcert». У програмі: Шопен, Шамо, Борткевич, Гріг. Виконує Єва Говтва. 2 відділення: У програмі: Майер, Шукайло, Шопен, Чайковський, Гайдн. Виконує Єгор Говтва.
16:00 — 16:45 Сольний концерт фортепіанної музики. У програмі: Ліст, Карабиць, Клементі, Бах, Мендельсон. Виконує Марта Бачек.
17:30 —18:30 Лекція-концерт «Рєпін і музика». До 175-річчя від дня народження Іллі Рєпіна. У програмі: Глінка, Рахманінов, Римський-Корсаков. Виконують: І. Горобець та І. Афіногенова, мистецтвознавець — О. Денисенко.
18:30 — 19:30 Концерт у дворику. Класика американського мюзикла. Виконує Олена Халіна.
19:30 — 20:00 «Концерт у дворику. Джаз і поп-музика. Виконує Олександра Ланько.

Муніципальна галерея, вул. Чернишевська, 15
15:00 — 15:40 Музичний Лекторій «Слухати та чути: лайфхак про те, як заспокоїтися й почати сприймати академічну музику» / Катерина Лозенко, піаністка, музикознавиця
15:50 — 16:30 «Турецька класична музика, або На скільки частин можна поділити один тон» / Ольга Ксендзовська, мультиінструменталістка та перформерка
16:40  — 17:20 «Музика на радіо» / Володимир Носков
17:30 — 18:10 «Сучасні тенденції голлівудського кіно та прихід популярних музикантів до кіномузики» / Антон Фролов, кінознавець
Можлива бонусна лекція «Меми і музика» від кураторки майданчика, медійниці та дослідниці культури Ганни Старкової
Винний бар Loza Strekoza, пров. Театральний, 11/13
18:30 — 19:30 Духовий оркестр ХАІ
21:00 — 22:00 Соло флейта. Каріна Штефко

Boiko Music School, вул. Ярослава Мудрого, 13
17:00 — 18:30 Концерт викладачів школи: Павло Книш — фортепіано, Дар’я Фоміна — саксофон, флейта, Павло Васильковський — гітара
Farsch Grill Diner, вул. Ярослава Мудрого, 29
20:00 — 23:00 Dj set van Schtug
Арт-клуб «Корова», вул. Ярослава Мудрого, 37
20:00 — 22:00 Dj set Andy Rocks
22:00 — 23:45 Жива дискотека, кавери. The CAPERS & MAHA
23:45 Dj set Andy Rocks

Aesthete hostel, вул. Алчевських, 44Б
 19:00 — 22:00 Поезія та музика. Саша Кош, Ася Шевцова, Іван Сенін, Єлєна Го, Сергій Науменко, кавер-бенд CarTone. Єва Ніколаева, Дмитро Клімов, Саша Кір’ян, Андрій Добр, Сергій Cавченко, дует MantraM. Аліса Волкова, Деніза Глезіна, Дар’я Зоріна, Віталій Помазан, Олександр Кудь, Nitzche Plakal.

Sutra Bar Kamalaya, вул. Алчевських, 31
19:00 — 22:00 Майстер клас «Імпровізація на перкусії», Максим Кіуіла
22:00 — 01:00 Dj set Sultanov & percussion Kiuila
Культ-майданчик арт-хабау «Цветная Капуста», вул. Конторська, 16 (за гаражами)
16:00 — 16:30 Театралізована версія коміксу Марти Багінської «»Барги та Дудуди»» від дитячої акторської лабораторії «»Цвітна Капуста»
16:30 — 17:00 «Kapusta band» & MORJ
17:00 — 19:00 MORJ на День музики 2019
LIVE IS… Авторська електронна музика
19:00 — 19:30 Live Lenoczka
19:40 — 20:10 Live Motorpi
20:20 — 20:50 Live Letow & Baboka
21:00  — 21:30 Live eilien (Хельсінкі)
21:40 — 22:10 Live Sirakusy

Антикафе 7/9, Харківська набережна 7/9
20:00 — 21:30 Інді, акустичний рок, кантрі. Гурт Orange tree
22:00 — 07:00 Кіноніч музичних фільмів. «Джеймс Браун: Шлях вгору» , «Богемна рапсодія», «Стати Джоном Ленноном»

LF CLUB (літній майданчик), Харківська набережна 2/2
17:30 — 18:00 Holy Whale
18:00 — 19:00 Octopus!
19:00 — 21:00 Pattern B
21:00 — 22:00 СЕНС

Kultura Zvuka Studiya, Харківська набережна, 6
19:00 — 20:00 Dj set LIBR :A.

21 червня День музики у Харкові. Програма та розклад 21 червня День музики у Харкові. Програма та розклад Reviewed by Редактор ленты on 08:30 Rating: 5
На платформі Blogger.