Лянна Яна: Чому люди не розуміють один одного?

Редакція Kharkiv.misto.in.ua рада представити нашого нового блогера - Лянна Яна, консультант, психолог-тренер, викладач іноземної мови, сертифікований випускник навчального курсу клієнт-центрованої психотерапії.

___
Таксист: Куди їдемо?
Пасажир: На ринок.
Таксист: Базару немає ...
Пасажир: Ну тоді на вокзал.
___
Ох вже ці комунікативні бар'єри. Існує стільки факторів, через які ми не розуміємо один одного, що навіть дивно, що люди до цих пір знаходять спільну мову між собою. У цій короткій статті я назву та опишу лише 3 із бар'єрів, що заважають нам розуміти одне одного, однак їх існує набагато більше, і про них я розкажу у наступних статтях.
1. Бар'єр нестачі інформації - цей бар'єр часто змушує нас додумувати «своє» там, де нам не вистачає якоїсь інформації. На цьому побудована більшість проективних тестів в психології. Так наприклад, Вам можуть запропонувати закінчити історію або розповісти про те, що зображено на картинці без будь-якої додаткової інформації. Таким чином, Ваша психіка почне заповнювати відсутню інформацію, виходячи зі свого досвіду. Саме тоді, в плямі тесту Роршаха Ви можете побачити слона, єнота або бабусю. Цей бар'єр дуже цікаво діє в процесі нашого спілкування, коли наш партнер по спілкуванню надає нам мало інформації для розуміння об’єкту розмови, тоді вмикається наш механізм домальовування картинки, а робимо ми це нашим індивідуальним способом, спираючись на наше минуле. Звідси і всі ці: "він не сказав де він знаходиться, він напевно в небезпеці, з ним щось трапилось", "бос сказав, щоб ми всі затрималися після роботи, напевно він хоче звільнити когось з нас", або ж знаєте, типовий перукар думає: "клієнт сказав зробити чубок коротше, думаю це недостатньо коротко , зроблю ще в два рази коротше "і так далі.
Чим більше необхідної інформації ми надамо при пояснень  своєї точки зору, своїх вимог або своїх емоцій, тим більша ймовірність того, що наш співрозмовник нас по-справжньому зрозуміє. Не варто сподіватися на "авось" і вважати все "і так очевидним". Адже те, що очевидно "для Вас, може бути зовсім неочевидно для іншої людини.
Закон Мейєра говорить" Ускладнювати - просто, спрощувати - складно. "Тому спробуйте кинути собі виклик і дійсно пояснити.
2. Семантичний бар'єр - цей бар'єр виникає, коли співрозмовники не розуміють сенсу і значення сказаних слів. Такі ситуації бувають, коли люди є носіями різних культур або просто користуються різними словником (також це можуть бути відмінності в звичаях, нормах і цінностях, жаргоні). Наприклад, якщо Вас назвуть коровою в Індії, це вважається компліментом, а в Україні - образою. Інший приклад, коли Вам говорять "А ти я дивлюся по фені неботаешь?", А Ви, м'яко кажучи, ні про "феню", ні про "ботать" ніколи не чули. Або ж як в типових жартах:
- Люба, що б ти хотіла на 8 березня?
- Любий, я б хотіла що-небудь для моїх тоненьких пальчиків, для моєї довгої шиї і рожевих вушок.
Чоловік про себе: "Ага, напевно, мило ..."
При подоланні семантичного бар'єру необхідно знати та пам’ятати про особливості співрозмовника. Адже,  щоб говорити з людиною  "однією мовою" потрібно знати з якої "країни" ця людина, намагатися пояснювати значення незрозумілих слів або замінювати їх відомими для співрозмовника, коментувати сказане, використовувати елементи зворотного зв'язку.
3. Мотиваційний бар'єр Не дивлячись на те, що цей бар'єр є як би різновидом першого, він надзвичайно сильно впливає на міжособистісні відносини, а тому заслуговує на окрему категорію.
Він полягає в тому, що ми схильні приписувати іншій людині певні мотиви, виходячи зі своєї картини світу. Таким чином, ми не контактуємо по-справжньому з іншою особою, ми замінюємо цей контакт на наші здогадки та уявлення, в яких ми так впевнені.
Наприклад, ми говоримо "він / вона не дзвонить мені, бо не любить мене і не хоче спілкуватися" замість того, щоб запитати реальну людину про її реальні почуття. Ми говоримо "ніхто не захоче скористатися моїми послугами", замість того, щоб реально запропонувати людині свої послуги і почути реальну відповідь, чи позитивна вона чи негативна. Таким чином, ми починаємо  взаємодіяти з уявленнями в голові, а не з реальністю.
Це нормально, що ми можемо мати певне уявлення про поведінку і мотиви інших людей, проте дуже важливо, щоб ми постійно звіряли наші уявлення з реальністю, а не жили в світі ілюзій. Спілкуватися потрібно з людиною, а не її образом. Говорити щиро і прямо, а не натяками, питати, слухати і чути свого співрозмовника, і тоді в стосунках з'явиться справжній контакт.
Є така фраза: "Стіну нерозуміння варто розбирати по цеглині." І якщо Ви прочитали цю статтю, можливо є сенс спробувати першим почати розбирати цеглинки, а не чекати поки це зробить хтось інший? :)

Дякую за увагу! Щирого Вам спілкування!
Практикуючий психолог, Лянна Яна Instagram  Facebook 

Лянна Яна

Редакція не впливає на зміст блогів та не несе відповідальності за ті думки, які автори висловлюють на сторінках Kharkiv.misto.in.ua